Лікарські рослини Карпатського краю
Карпати край, де лікує сама природа. В тому числі й лікарськими рослинами. Деякі лікарські рослини, які можуть бути знайдені в Карпатах, включають.
Калина звичайна
Калина червона звичайна – це високий гіллястий кущ, який сягає висоти 2-4 м. Чудовий плодовитий та декоративний чагарник.
Дія: калина, як лікарські рослини, має антибактеріальну та сечогінну дію. Використовується як жарознижувальний, відхаркувальний, а також заспокійливий й оздоровлюючий засіб.
Фармакологічні властивості і застосування в медицині. Калину використовують при алергіях, при профілактиці атеросклерозу та сечокам’яної хвороб, для зняття набряків, при підвищеному артеріальному тиску, при хворобах печінки. Калину вживають для зміцнення імунітету.
Ласкавець золотистий
Багаторічна трав’яниста рослина з гіллястим стеблом заввишки 30-150 см. Листки тонкі, яйцевидні, з сизуватим нальотом. Квітки жовті, оточені обгорткою з трьох-п’яти великих яйцевидних листків. Плоди – темно-коричневі продовгувато-еліптичні двосім’янки. Росте ласкавець золотистий на лісових луках, у рідких хвойних і березових лісах, на узліссі, по берегах річок. Поширений в Карпатах, на Чорногорі. Цвіте в травні-червні.
Сировина. Для виготовлення лікарські рослини використовують траву ласкавця. Збирають надземну частину рослини під час її цвітіння і сушать.
Дія. Жовчогінна, ранозагоювальна, жарознижуюча, тонізуюча.
Фармакологічні властивості і застосування в медицині. У народній медицині застосовують свіжі і сухі листки – для швидкого гоєння ран. Настої надземної частини рослини при інфекційних хворобах, що супроводжуються гарячкою, запамороченні та головному болю.
Овес посівний
Однорічна трав’яниста рослина з волотистим суцвіття та лінійними плоскими листками. Зернинки вівса плівчасті. Висівається як польова культура по всій території України.
Сировина. З лікувальною метою використовують траву, солому і зерно.
Дія: зерно вівса виявляє загально зміцнювальну дію на організм; солома – жарознижуючу, потогінну, проти спазматичну і пом’якшувальну.
Фармакологічні властивості і застосування в медицині. Як дієтичний засіб вівсяну крупу вживають для приготування відвару та киселю при шлунково-кишкових хворобах. Добрий лікувальний ефект дають страви з вівсяної крупи при гострих запальних процесах у нирках і сечовому міхурі, при цукровому діабеті та туберкульозі легень.
Екстракти, настойки та відвари соломи призначають при безсонні, розумовому виснаженні та для збудження апетиту.
Первоцвіт весняний
Кореневище коротке, м’ясисте з численними коренями, бурого кольору. Листки прикореневі в розетці овальної або яйцевидно-овальної форми, сильно зморшкуваті. Квіткова стрілка заввишки до 30 см, несе однобічне зонтиковидне суцвіття з жовтими пахучими квітками. Цвіте у квітні-червні.
Сировина. Заготовляють лікарські рослини з квітками під час її цвітіння. Сушать швидко на відкритому повітрі.
Дія: відхаркувальна, потогінна, сечогінна, заспокійлива.
Фармакологічні властивості та застосування в медицині. Настій і настойка рослини при вживанні в середину мають добре виражені відхаркуванні властивості, посилюють секрецію слизової оболонки бронхів. Препарат випускається примулене у формі таблеток сухого екстракту первоцвіту весняного, який призначається, як добре відхаркувальний засіб.
В народній медицині відвари первоцвіту вживають при бронхіті, запаленні легень. При гіповітамінозі, що характеризується слабкістю, в’ялістю, млявістю, відсутністю апетиту, сухістю і блідістю шкіри, вживають порошок листків первоцвіту.
Полин гірський
Зввишки до 1 м, сріблясто-сірого кольору, з різким запахом, гірка на смак. Суцвіття – кулясті кошики, зібрані в однобоку волоть. Квітки трубчасті, жовті. Цвіте у липні-серпні. Росте як бур’ян поблизу жител, вздовж доріг, у засмічених місцях, на необроблюваних полях.
Сировина. Для виготовлення ліків використовують траву (вкриті листками верхівки стебел) і окремі листки. Збирають під час цвітіння рослини, зрізують верхівки квітконосних стебел.
Дія: посилює секреторну діяльність залоз і регулює функцію травного каналу, має жовчогінну та жовчотворну здатність, глистогінну, протимікробну властивості.
Фармакологічні властивості і застосування в медицині. У народній медицині лікарські рослини полину – настої, настойки та екстракти (здебільшого в поєднанні з іншими) – застосовують як гірко-пряну речовину, що збуджує апетит.
Вживають при жовтяниці, захворювання печінки, запальних процесах у сечовому міхурі, нирках, при набряках і хворобах селезінки.
Листки вживають як протиглисний, збуджуючий апетит і поліпшуючий травлення засіб.
Чемериця Лобелієва
Багаторічна трав’яниста рослина з коротким грубим кореневищем, що має часниковий запах. Стебло порожнисте, до 175 см заввишки, при основі оточене рештками старих листків. Листки з довгими піхвами, які обгортають стебло. Квітки жовто-зелені або бурувато-зелені. Плід – багатонасінна, бурувата плівчаста коробочка. Цвіте в червні-липні. Ця рослина дуже отруйна.
Сировина. З лікувальною метою використовують кореневища і корені, листя, квітки і плоди.
Дія: Вживають для лікування гіпертонічної хвороби як гіпотензивний, зовнішньо – як болезаспокійливий засіб при подагрі, невралгічних і ревматичних болях, препарати мають протизапальну та спазмолітину дію.
Фармакологічні властивості та застосування в медицині. Настойка кореневищ з коренями стимулює ріст волосся. Відвар або порошок чемериці широко використовують як проти паразитарний засіб при дезинсекції білизни при педикульозі.
Яловець звичайний
Вічнозелений хвойний кущ заввишки до 2 м або дерево заввишки до 10м. Листки (хвоя) гострокінцеві, зверху жолобчасті, світло-зелені з синюватим відтінком. Плоди – м’ясисті синювато-чорні шишки з сизим нальотом. Цвіте яловець у травні. Росте в гаях, соснових та мішаних лісах, на гірських схилах.
Сировина. З лікувальною метою використовують ягоди ялівцю. Заготовляють цілком достиглими восени і сушать.
Дія: сечогінна, жовчогінна, антисептична.
Фармакологічні властивості і застосування в медицині. Настій відвар ягід посилює виділення сечі, дезинфікує сечовивідні шляхи, має протизапальні та знеболюючі властивості. У народній медицині настій ягід ялівцю вживають при уретриті, циститі.
Брусниця
Вічнозелений кущик до 25 см заввишки. Листки шкірясті, овальні, з загнутими донизу краями, зверху темно-зелені, знизу – світло-зелені. Квітки білі або блідо-рожеві, зібрані в пониклі густі грона. Віночок дзвоникоподібний, по краю чотири зубчастий. Плід – яскраво-червона куляста ягода. Цвіте у травні-червні, ягоди достигають у серпні.
Лікарською сировиною є листя брусниці, яке заготовляють рано весною до початку цвітіння або пізно восени після плодоношення.
Фармакологічні властивості та застосування в медицині. Використовують лікарські рослини листя брусниці як сечогінний і дезинфікуючий засіб при пієлітіциститі, сечокам’яній хворобі, при лікуванні суглобового ревматизму, подагрі. Плоди ефективні як протицинготний та загальнозміцнюючий засіб.
“ Українські Карпати – дивовижне місце, де можна відпочити на лоні природи й заглибитися у світ гуцульських містичних вірувань”
